відео: ДніпроTV
Нижче подано спрощений текстовий варіант інтерв’ю з основними тезами.
…
Війна зупинила ще й таку мрію, як метро у Дніпрі. Здавалося, що назавжди. Але місто робить усе можливе, щоб Дніпровське метро мало майбутнє.
А яке в нього сьогодення – розповість Андрій Овчаренко, директор комунального підприємства “Дніпровський метрополітен”.
— Сподіваюся, що розкажете нам, що зараз відбувається з будівництвом і чи продовжує його попередній підрядник.
— Почнемо з цього. Попередній підрядник – це компанія Limak, яка виграла тендер і розпочала будівництво метро. Ситуація з ними наступна.
Коли почалася війна, 22 лютого 2022 року, представники Limak покинули будівельний майданчик. Надалі, попри всі наші спроби знайти спільну мову та переконати їх продовжити роботи, це не дало жодних результатів. Ми отримали від них офіційний лист про розірвання контракту. Відповідно, ми зі свого боку також направили їм лист.
Зараз наші відносини з Limak перебувають у судовому розгляді. Вони мотивували розірвання контракту форс-мажорними обставинами. Відповідно до умов договору, такі обставини мали бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати України. Limak цього сертифіката не надали. На наш погляд, це суттєве порушення контракту.
До того ж вони залишили об’єкт без виконання комплексу заходів для забезпечення техногенної безпеки. Метрополітен – це об’єкт найвищої складності (СС3), і такі дії є безвідповідальними. Через це ми змушені були укласти прямий контракт з іншою підрядною організацією, яка взяла на себе обслуговування будівельного майданчика.
— Я знаю, що нещодавно “Дніпровський метрополітен” програв суд “Limak” на 9,5 мільйонів євро. Це велика сума. На вашу думку, це остаточна поразка?
— Ні, це не остаточна поразка. І, чесно кажучи, говорити в цій ситуації про “перемогу” чи “поразку” не зовсім коректно.
Є три важливі аспекти.
По-перше, загальна сума позову Limak до “Дніпровського метрополітену” була значно більшою — понад 20 мільйонів євро. Суд задовольнив лише близько 45% їхніх вимог, тобто більше половини претензій Limak було відхилено.
По-друге, відповідно до законодавства України, ми маємо право оскаржити рішення суду. Ми вже подали апеляцію до Верховного Суду.
По-третє, судові процеси ще тривають. Зараз у нас є ще три справи, і загальна сума взаємних претензій становить близько 90–100 мільйонів євро. Остаточний баланс можна буде оцінити лише після завершення всіх процесів.
— В інших справах ви подаєте позови на значно більші суми. Про які саме суми йдеться? І які у вас шанси на успіх?
— Оскільки ці справи ще розглядаються, ми не маємо права розголошувати їхні деталі. Але загальна сума претензій між сторонами складає 90–100 мільйонів євро. Це сума, яка може змінюватися, оскільки і ми, і Limak подаємо додаткові вимоги.
Щодо шансів — це більше питання до наших юристів. Я, як технічний фахівець, можу сказати, що наша позиція дуже чітка і послідовна. Вона базується на умовах контракту та законодавстві.
— Для судового захисту ви уклали контракт із юридичною компанією “Баррістерс”. Чому обрали саме її?
— Було кілька причин.
По-перше, сума судових претензій — 100 мільйонів євро. Це величезна відповідальність.
По-друге, юристи, які представляють Limak, працюють у топ-10 найкращих юридичних компаній Європи. Ми розуміли, що нам потрібен не менш сильний захист.
По-третє, “Баррістерс” вже з самого початку надавала нам консультації в цій справі. Спочатку це була допомога на безоплатній основі (pro bono), а згодом було укладено офіційний контракт.
— Що зараз відбувається на будівельних майданчиках? Хто підтримує їх у безпечному стані?
— Коли стало зрозуміло, що Limak не повернеться, ми уклали контракт із компанією “Світекс”. Це колишній субпідрядник Limak, який узяв на себе відповідальність за підтримку техногенної безпеки об’єкта.
Також ми залучили Державний науково-дослідний інститут ім. Бавецького, який проводить геотехнічні, геофізичні та геодезичні дослідження. Вони дадуть висновки щодо стану об’єкта та рекомендації щодо додаткових заходів безпеки.
— Чи є ризик, що через довге простоювання об’єкт зазнає значних пошкоджень і вимагатиме додаткових інвестицій?
— Будь-який недобудований об’єкт із високим рівнем складності має певні ризики. Але ми робимо все, щоб їх мінімізувати.
— Які перспективи добудови метро? Чи є конкретні терміни відновлення робіт?
— Це питання у нас постійно на контролі. Ми регулярно проводимо наради з міністерствами та міжнародними банками, які фінансують проєкт.
Минулого літа ЄБРР запропонував нам провести ринкові консультації, щоб оцінити зацікавленість потенційних підрядників. У них взяли участь 14 компаній, серед яких 3-4 українські, а решта – європейські.
Зараз ми відправили на погодження документи щодо нового тендеру. Орієнтовно, ми плануємо завершити процедуру вибору нового генерального підрядника у 2026 році.
— Чи правильно я розумію, що рухатися далі неможливо без завершення судових процесів?
— Не зовсім. Ці процеси паралельні. Судові розгляди тривають, але ми водночас рухаємося вперед із підготовкою до вибору нового підрядника.
…
Дніпро не полишає мрію про добудову метро, попри всі виклики. Якщо сьогодні це боротьба за кожен крок уперед, то завтра – можливість знову будувати підземку для міста.