Стаття Олега Тоцького 2012 року. Тоді станція Покровська мала назву Комунарівська. Текст статті приведено оригінальний зі старими назвами, перекладений з російської.
На сьогодні дніпропетровський метрополітен, на жаль, продовжує залишатися одним із найменших у світі: усі 6 станцій відкрито ще 1995 р., а експлуатаційна довжина траси менше 10 км. Багатьом також відома ще одна його відмінна риса: чотири односклепінні станції практично повністю повторюють одна одну, хоча якщо взяти їх окремо, то, за мірками архітектури метро 90-х, кожна станція виконана досить красиво.
Вокзальна
Станція колонна трисклепінна глибокого закладення. Через великий діаметр колон її іноді плутають з пілонною. Передбачалося, що станція колись стане пересадковою на третю лінію (начебто конструктивно навіть залишено заділ), але з урахуванням туманних перспектив навіть пускової ділянки до “Центральної” страшно уявити, коли настане це “колись”
У торці центральної зали станції встановлено пам’ятну дошку зі списком основних підприємств, які брали участь у будівництві першої пускової ділянки:
На дошці зберігся початковий логотип метрополітену:
Бічний зал:
Метробудівників
Проектна назва – “Палац Ілліча”. Також зустрічалися “Чечелівська”, “Калінінська” та “Барикадна”. Першиа із чотирьох глибоких односклепінних станцій на нашому маршруті. До речі, ці односклепінні станції – єдині в Україні глибокого закладання
Станції мають конструкцію “тбіліського односклепу”: монолітне склепіння без опорних виробок і зворотного склепіння. Якщо в попередньому реченні ви дізналися тільки літери, то зауважу, що класичний “ленінградський односклеп” збирається зі збірного кріплення (причому для підвищення стійкості конструкції кожна арка склепіння додатково обжимається в породу), а склепіння спирається на спеціальні опорні виробки, що ховаються за колійною стіною . Так як скельні породи самі по собі мають велику міцність, ряд речей у конструкції односклепу можна спростити: склепіння будується з монолітного залізобетону, а необхідність в опорних виробках відпадає
За деякими елементами (металеві кульки та ін.) оздоблення станцій легко вгадується стиль Харківметропроекту
Металургів
Проектна назва – “Петровського”. Також зустрічалася назва “Барикадна”.
Всі чотири дніпропетровські односклепи дуже перегукуються в архітектурному плані і на перший погляд відрізняються лише кольором плит на склепінні
На “Металургів” та “Заводській” у торці залу знаходяться загадкові сходи, які можна розглянути на задньому плані
Нагорі розташований невеликий майданчик, від якого йдуть убік два заділи під якийсь перехід. На жаль, досі, напевно, невідомо, для чого передбачався цей заділ. Варіант пересадки іншу лінію виглядає фантастичним, так як по всіх джерелах перетинів з іншими лініями тут не передбачалося; Випадок заділу під другий вихід також непереконливий: навіщо він йде вбік, та й куди його, власне, виводити передбачалося теж неясно
Заводська
Один із варіантів проектних назв – “Металургів”. Завдяки своєму забарвленню, мабуть, найсимпатичніший односклеп із усіх чотирьох
Незважаючи на зовнішню схожість з іншими односклепами, кожна станція має безліч дрібних деталей, що відрізняють її від інших: різні люстри та форма плит оздоблення склепіння, різний колірний малюнок на склепенні за допомогою плит різного відтінку, форма та оздоблення колійної стіни, малюнок підлоги та торців залів та ін.
На задньому плані можна побачити таку ж, як і на “Металургів”, сходи із заділом під вихід/перехід невідомо куди:
Над сходами встановлено перший тюбінг для дніпропетровського метрополітену, виготовлений у 1981 р. Дніпроважмашем:
Проспект Свободи
Проектна назва – “Електровозобудівників”. Ще один варіант – “Петровського”.
Спочатку у світильниках стояли дугоподібні лампи денного світла з кулькою внизу, але потім усе замінили на енергозберігаючі лампи. Тепер світильники виглядають трохи обрізаними
Односклепінна станція не закінчується одразу за платформою, а тягнеться ще метрів 30-50 за станцією:
Похилий хід ескалатора на всіх односклепах примикає не до торця станції, а фактично врізаний у склепіння:
Комунарівська (сьогодні Покровська)
Трьохпролітна колонна станція мілкого закладення. Один із варіантів проектних назв – “Діївська”
На цій станції поява енергозберігаючих ламп найбільше вплинула на архітектурний вигляд. Раніше тут також стояли дугоподібні люмінесцентні лампи з металевою кулькою, і люстри виглядали набагато величнішими
Колійна стіна станції:
Олег Тоцький, спеціально для metro.dp.ua
Текст перекладений з російської (оригінал)